Кутове з’єднання на поздовжній ковзаючий шип «ластівчин хвіст»

У цій статті мова піде про рідкісне і незвичайне з’єднання дерев’яних дощок. Це кутове з’єднання на вус із застосуванням торцьового ковзаючого шипа «ластівчин хвіст». Одного разу зустрів його в конструкції вулика. Перевага такого з'єднання в тому, що зовні відсутні торці дощок і волога не пошкодить деревину.

Передісторія.
Одного разу, на профільному форумі пасічник поставив питання про те, як виготовити подібне з’єднання. На що отримав від місцевих столярів жорстку відповідь: «Це дуже складно. Я так зрозумів, що Ви новачок в столярній справі? Простіше буде зробити паз в обох сполучених кутах і з'єднати рейкою. Але якщо Ви не маєте досвіду столярної роботи то і це складно. Може простіше стикувати в торець? Чи дуже важливо таке столярне ящикове з’єднання у вулику ?» і т.п.

Далі посипались поради та рекомендації по альтернативним способам з’єднання, але саме про таке мовчали. Ось тут я вирішив втрутитись але не словом, а ділом показати, що таке з’єднання можливе і як самостійно його виготовити.

Для вирішення такого завдання знадобиться будь-який ручний фрезер і фреза «ластівчин хвіст». Також необхідно зробити пристосування для утримання дошки під кутом 45° градусів.

Закріплюємо по черзі заготовки і вирівнюючи їх на певному рівні. Фрезеруємо паз, або шип. При цьому глибина фрезерування не змінюється. Вона однакова як для шипу, так і для пазу. В результаті маємо дві заготовки, які можна з’єднати між собою.

Але на цьому історія не закінчилась. Тепер питання і закиди розгорнулись у мій бік. «Зрозуміло! Якісне обладнання, підготовлена деревина! Де таке візьме пасічник?!»

Мене це не зупинило і я вирішив продемонструвати це ж з’єднання, тільки на необробленій дошці від тарного ящика. Тим самим дав зрозуміти, що важливий не інструмент і матеріали, а технологія і досвід!

Тепер більш докладніше.

Для цього прикладу використав дошку від тарного ящика (як зазначив вище). Перерізав її під нахилом 45° градусів. Обидві частини підійдуть для експерименту.

Тепер закріплюю один із фрагментів у спеціальне саморобне пристосування. Це платформа, яка утримує заготовку під кутом 45° градусів і дозволяє обробляти фрезером торець будь-якої деталі.

При установці деталі, бажано вирівняти її верхній край відносно площини по якіх буде рухатись фрезер. В своєму випадку в якості кондуктора використав металеву пластину (як на фото, хоча це може бути будь який дерев'яний брусок).

Заготовка фіксується струбцинами, у фрезер встановлюємо фрезу «ластівчин хвіст».

Працюючи над шипом, пересуваємо фрезер справа і зліва від торцю заготовки. При цьому фрезер має обмежену траекторію руху. Обмежують її дві накладні полоски із тонкої фанери. Від їх положення залежить ширина шипа.

Коли справа доходить до пазу на другій заготовці, то між обмежувальною полоскою і підошвою фрезера вставляю додаткову прокладку (брусок). Вона переміщує фрезер ближче до центру заготовки і таким чином при фрезеруванні формується паз.

В результаті другого експерименту доведено, що з'єднання так само надійне і не залежить від якості заготовки (в певному розумінні). Для закріплення результату навантажив з'єднання чугунною болванкою.

Якщо все зробити правильно, то бджоли будуть задоволені ;) принаймні той бджоляр був задоволений і ще 16 вересня 2009 пообіцяв меду за майстер-клас ¹.

 ⬆︎ Піднятись в загальний розділ — «Секрети. Технології. Рекомендації від Дмитра Довженко»

Інструкція:
Як залишити на сторінці коментар або задати питання автору без реєстрації та авторизації в соц. мережах.

*Якщо інформація виявилася для Вас корисною - тисніть «Подобається»
1. - Можливо щось пішло не так, бо меду я ще не куштував ;)